Неймовірно швидко добігли кінця п’ять років відтоді, як восени 2016 р. рішенням конкурсної комісії Івана Ковальчука було визнано переможцем у конкурсі на посаду генерального директора нашого Музею. Насправді тоді новий керівник нам уже добре був знайомий, адже очолював колектив від 2010 р., а загалом подарував Меморіалові 37 років відданої роботи.
Це були переламні 11 років... Музей перебував у епіцентрі всіх подій. За цей час в Україні змінилося три Президенти, шість прем’єр-міністрів, вісім міністрів культури. У м. Київ – три міські голови і п’ять голів КМДА.
У 2015 р. відбулось офіційне перейменування нашої установи на Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. Це був логічний результат багаторічної роботи фахівців, спрямованої на формування колективної історичної пам’яті про події найбільшого зі збройних конфліктів людства, осмислення феноменів війни та миру.
Разом ми переживали Революцію Гідності, нас назавжди змінила російсько-українська війна. «Музей останньої війни» знову став домівкою для ветеранів, побратимів, удів і дітей-сиріт, перетворився на потужну зброю в протидії гібридній війні. Тепер він – місце, де зберігаються й майорять державні прапори, підняті на найбільшу висоту.
Із початком російської агресії в Криму та на Сході України ми ініціювали роботу з темою «Український Схід». У 2019 р. за підтримки Українського культурного фонду в життя було втілено оновлений проєкт із тією самою назвою.
Того ж таки 2019 р. Музей презентував масштабну реекспозицію другого поверху головної експозиції, де тепер про драму українського народу під час Другої світової війни розповідає виставковий проєкт «Україна. Незакінчена війна…».
Наукову діяльність команди зафіксовано в книжках, які щороку видавав колектив, наукових та науково-популярних статтях. Книжка «Війна. Грані» стала найпопулярнішим музейним виданням на Книжковому Арсеналі-2019, а також зайняла своє місце у бібліотеці Ватикану.
Музей активно провадить цифровізацію, тож за цей період було оцифровано й викладено на різних ресурсах 690 тис. музейних предметів. Створено й презентовано мережевий портал «Музей. Пошук. Пам’ять», який акумулює відомості про військовослужбовців з України, загиблих та зниклих безвісти в 1939–1945 рр. Започатковано музейний портал «портрети.ua», що акумулює інформацію про Українців-Рятівників, людей, які, попри страх смерті, рятували жертв Голокосту.
Музей активно брав участь у міжнародних наукових, культурних, освітніх, виставкових заходах у Німеччині, Китаї, Естонії, Словаччині. У вересні 2015 р. – долучився до Міжнародної асоціації музеїв Другої світової війни, створеної на базі Меморіального музею антияпонської війни китайського народу.
Успіхом увінчалася непроста робота з утілення українсько-американського виставкового проєкту «За волю України!», що представляє унікальні артефакти із 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США, розповідаючи про яскраві й маловідомі сторінки періоду визвольних змагань (1917–1921 рр.), зокрема про історію уніформи українського війська початку ХХ ст.
Загалом у 2010–2021 рр. нас відвідали 7 млн 215 тис. осіб, сотні іноземних делегацій. Музейні фонди поповнилися на 54 100 предметів, проведено десятки тисяч екскурсій, кілька тисяч освітньо-комунікативних заходів, створено сотні виставкових проєктів. Парк комп’ютерної, поліграфічної, фото- та іншої техніки збільшився на понад 100 одиниць. Фонди, реставратори, технічні відділи отримали нові обладнані приміщення.
Увесь цей час директор та музейна команда були разом, і надалі ми лишаємося поруч.
