Новини
Круглий стіл до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів

У Музеї до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів відбувся круглий стіл, присвячений ризикам і викликам для українських медійників під час війни та відповідальності росії за скоєні проти них злочини. Захід було проведено у просторі виставки «Україна – розп’яття» в межах проєкту НСЖУ «Розстріляна свобода слова», реалізованого за підтримки Музею.

Гостями його стали: воєнні журналісти; журналісти редакцій із деокупованих та прифронтових територій; медійники-переселенці з тимчасово окупованих земель; правозахисники й громадянські активісти; родини загиблих та полонених журналістів; народні депутати, представники уряду й міжнародних організацій.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко розповів присутнім про основні напрями роботи спілки в міжнародному та українському інфопросторі й запросив гостей заходу долучитися до акції «Листівки солідарності». На кожній листівці – 25 прізвищ журналістів, незаконно ув’язнених росією або зниклих безвісти на окупованій території. Учасникам запропонували написати на звороті слова підтримки. Усі листівки буде передано родинам полонених, щоб вони відчували небайдужість усіх українців і журналістської спільноти зокрема.

Очільник пресслужби Командування сухопутних військ ЗСУ Ілля Євлаш підкреслив особливу небезпеку в роботі медійників у мирний, а особливо у воєнний час. Журналісти – як військові, так і цивільні – особливо потрібні на передовій, в епіцентрі боїв, бо лише професійна безпосередня фіксація злочинів агресора дасть змогу притягнути його до відповідальності.

Журналістка Інна Варениця вже багато років працює з темою російсько-української війни. Після початку широкомасштабного вторгнення її чоловік фотограф Макс Левін був убитий російськими окупантами саме за журналістську діяльність. «Кожна людина має право знати правду про війну, про загибель своїх рідних та близьких, і це завдання журналістів – максимально все зафіксувати», – підсумувала пані Інна.

Представник уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки Олександр Кононенко під час виступу наголосив, що росія скоює страшні злочини проти населення України. На сьогодні дані жодної з міжнародних організацій не є вичерпними, коли йдеться про кількість постраждалих від утисків прав людини та кількість насильницьки зниклих безвісти, зокрема й журналістів. Українські профільні організації та структури лише у співпраці з медіа доведуть справу до розгляду в Міжнародному кримінальному суді.

Команда Actors For Future представила учасникам круглого столу авторський перформанс. Під звучання спогадів представників медіа про життя й роботу під час війни актори мистецьки зображували журналістів під обстрілами, в окупації, в підпіллі й казематах. Декорації для цього не знадобились, адже виставка «Україна – розп’яття» та представлені артефакти яскраво передають атмосферу жаху війни й розповідають про російські злочини.

Андрій Коваленко, виконавчий директор Академії української преси, локальний продюсер іноземних медіа, який постраждав під час обстрілу м. Харків у жовтні 2023 р., так підсумував дискусію: «Якщо світ не побачить – цього не було. Якщо ми не заповнимо інфопростір – росіяни зроблять це за нас. Зараз надзвичайно важливо як журналістам, так і музейникам боротися на нашому інформаційному фронті й не здавати позицій».

Під час дискусії кожен із промовців, хоч би яку спільноту чи організацію він представляв, указував на головну причину порушення росією всіх міжнародних законів, норм та конвенцій, що регулюють межі дозволеного під час війни, – безкарність. Лише спільними зусиллями ми змінимо ситуацію.

Запрошуємо ознайомитися з музейними проєктами, що висвітлюють події російсько-української війни й уже стали частиною досьє, яке «говорить» від імені України до міжнародної спільноти й буде розглянуте міжнародними судами.