/

Із 19 епістол, які були адресовані в Казахську РСР, вдалося знайти 14 родин адресатів і адресантів.

У м. Алмати журналісти та пошуковці телевізійного проєкту «Чекай на мене» розшукали племінника Капаша Ніярова, який писав своєму брату Дюсенгалію Ніярову. Брат отримав ще кілька листів у 1941 та 1942 рр. В останньому Капаш розповідав про запеклі бої під м. Сталінград. У листопаді 1942 р. він зник безвісти.

У казахському м. Кентау знайшлися сини і племінники адресатів – братів Утєпових Сейтжана і Хамзи – Дулатбай та Абдуалі Утєпови. Вони розповіли, що їхній батько Сейтжан був призваний на фронт у 1942 р. Кавалерист, служив на Далекому Сході, у Монголії, учасник бойових дій проти Японії. Нагороджений медалями «За бойові заслуги» та «За перемогу над Японією». Виростив п’ятьох синів. Брати гадають, що лист казахською мовою написав хтось із далеких родичів.

Дякуючи пошуковцям, в Актюбінській області (Республіка Казахстан) знайшлися рідні Марабая Такенова і військовослужбовця Сари Каражанова. «…Марабай – це мій дядя, а Ібраєв Утєш, який йому писав – це його син, а мій двоюрідний брат. Утєш зник безвісти, ми про нього нічого не знали. Останній лист від нього надійшов у жовтні 1942 р. Він був єдиним сином у батьків. Це просто диво… Це наша пам'ять…» – розповів нам 73-річний Социал Такенов, який проживає в аулі Жанажол. Неподалік м. Темір мешкає 90-річна вдова Сари Каражанова Акзерадже і його донька Алтинзер. Рідні згадують, що про війну він ніколи не говорив. Але одного разу, переглядаючи фільм про полонених солдатів заплакав і зізнався, що теж був у нацистському полоні. У 1946 р. Сари повернувся у рідне селище, працював бригадиром тракторної бригади в місцевому колгоспі. У 1979 р. за високі показники в роботі нагороджений орденом Трудової Слави ІІІ ст. Помер у 1981 р.