Архів виставок
Смертельний шлях

Виставка «Смертельний шлях» була створена до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру. Вона демонструвала колосальні масштаби нацистського геноциду, спрямованого проти євреїв та ромів Європи, зокрема й України. На ній було представлено понад 500 музейних предметів.

Документальна частина розкривала антисемітську доктрину нацизму та механізми підготовки до широкомасштабних акцій у Бабиному Яру, їх хід і спроби приховати сліди злодіянь.

Уперше музейними засобами висвітлили геноцид ромів. Комплекси «Праведників Бабиного Яру» були подані через призму дилеми – рефлекс самозбереження чи загальнолюдські принципи. Водночас документально окреслені й негативні епізоди нашої історії, зокрема допомога окупантам у так званому «остаточному вирішенні єврейського питання» з боку місцевих колаборантів.

Бабин Яр став інтернаціональною братською могилою. Про це розповідали матеріали розстріляних радянських військовополонених, учасників радянського та націоналістичного підпілля, цивільного населення тощо.

Документальні розділи доповнювалися художньо-образними композиціями:

«Коли руйнується світ» – втілення смертельного шляху до Бабиного Яру, інстальованого із використанням автентичної бруківки та оригінальних речей жертв. В основі – однойменне художнє панно Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

«Розстріляний звук» – композиція, у центрі якої піаніно киянки Єлизавети Бріксман-Рєпніної, розстріляної в Бабиному Яру. Цей музичний інструмент, переданий Історико-меморіальним музеєм «Героїзм і Голокост», став невід’ємним складником експозиції.

Аеропорт… Пекельна смуга

У головній експозиції музею була представлена виставка «Аеропорт… Пекельна смуга», яка була першою спробою музейними засобами розповісти про епопею оборони українських Фермопіл – Донецького аеропорту ім. С. Прокоф’єва, що тривала 242 доби. Цей спецпроект музею, був підготовлений до річниці подій.

Матеріали наукові співробітники збирали по всій Україні. Батьки та дружини передавали до музею найдорожче, що залишилося на згадку про загиблих оборонців аеропорту – фотографії, документи, особисті речі. З різних куточків країни, де нині служать або мешкають демобілізовані захисники донецької твердині, надходило їхнє військове спорядження.

На виставці було представлено понад 400 експонатів, які належали 53 «кіборгам». Серед них – перший загиблий захисник Дмитро Андрусенко; наймолодший з оборонців аеропорту, полеглий 18-річний Сергій Табала; загиблий від кулі снайпера командир взводу штурмової роти Геннадій Дощенко; командир танка Олександр Лавренко, який перед загрозою полону та захоплення бойової машини підірвав себе гранатою; убитий бойовиками в полоні Ігор Брановицький; один із командирів Добровольчого українського корпусу «Правого сектора» Валерій Краснян; Герой України танкіст Євген Межевікін та інші.

З Кіровограда був доставлений «поранений» під час боїв за аеропорт автомобіль «ISUZU TROOPER», який бійці 3-го окремого полку спецназу вважають повноправним членом своєї частини. Поряд – переобладнана у справжню бойову машину «Нива», що належала загиблому в останньому бою Івану Зубкову, Герою України посмертно.

Сергій Лойко, кореспондент газети «Los Angeles Times», – єдиний представник іноземних засобів масової інформації, який був у аеропорту під час облоги, передав світлини, що відображують напругу протистояння.

Апогеєм виставки стала композиція «Аеропорт…Пекельні ворота в небо», присвячена останнім захисникам летовища, які загинули під перекриттям будівлі, коли вже метал і бетон не витримали випробування вогнем.

Війна очима ТСН

В увідному залі музею була розміщена виставка, на експозиційних площах якої були представлені артефакти, зібрані журналістами ТСН під час відряджень у зону бойових дій на Сході України.

Наталка Нагорна, Андрій Цаплієнко, Руслан Ярмолюк, Лідія Таран, Євгенія Цвєтанська, Алла Хоцянівська, Ганна Бока – журналісти, оператори, телеведучі телеканалу «1+1», працівники інших українських телеканалів – усі вони побували на фронті.

Донецький та Луганський аеропорти, райони Пісок, Мар’їнки, Водяного, Дебальцевого, станиці Луганської, Маріуполя, Широкиного, Слов’янська, Кримського, Трьохізбенки, Волновахи та Опитного – ось неповна географія журналістських маршрутів, звідки вони поверталися не лише з матеріалами для репортажів, а й з особистими речами поранених і загиблих бійців, прапорами, документами, формою та військовим спорядженням учасників бойових дій, фрагментами зброї, простріленими покажчиками населених пунктів Донбасу. Це далеко не повний перелік матеріалів, переданих журналістами до музею. Після ретельного дослідження науковцями музею фронтові реліквії лягли в основу експозиції виставки.

Чільне місце на виставці займають понад тридцять прапорів з автографами воїнів, які передали журналістам каналу «1+1» бійці Збройних сил України, Національної гвардії та добровольчих формувань. Пробиті кулями та осколками снарядів покажчики населених пунктів – Опитного, Мар’їнки та Донецького аеропорту свідчать про жорстокість боїв та незламність українських бійців.

Усі вони – і кореспонденти, і відважні воїни – є синами, онуками, правнуками учасників Другої світової війни, які гідно несуть честь своїх родин.

Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімирського централу

У головному корпусі Меморіального комплексу була представлена виставка «Кирило Осьмак: автопортрет у листах на тлі Владімирського централу», приурочена до 125-ї річниці від дня народження Кирила Івановича Осьмака – президента Української Головної Визвольної Ради, одного з незламних борців за вільну Українську державу, та Дня захисника України.

В основі експозиції – матеріали фондової колекції Національного музею історії України у Другій світовій війні та родинного архіву Наталії Кирилівни Осьмак. До проекту також залучені документи Галузевого державного архіву СБУ й Архіву Центру досліджень визвольного руху.

Документальний масив виставкової експозиції, який налічує понад 60 експонатів, систематизовано у два тематичні розділи: «Будівничий Української держави» та «Людина, Патріот, Батько – крізь призму листів із неволі».

Матеріали першого розділу відображають прагнення провідних представників українського самостійницького руху до створення позапартійного повноважного представницького органу воюючої України, який, з одного боку, об’єднав би всі українські політичні сили, зацікавлені в незалежній Україні, а з другого – репрезентував би інтереси борців за Українську Самостійну Соборну Державу у світі. Відкриває розділ автентичний дереворит Ніла Хасевича «За УССД!». В експозиції представлені світлини, що ілюструють роботу Першого Великого Збору УГВР, та програмні документи – «Платформа», «Універсал», «Устрій» УГВР, ухвалені його учасниками.

У другому розділі виставки презентуються листи К. Осьмака, написані в тюремних мурах 1950-х рр., а також матеріали слідчої справи №148827, робочі зошити з чернетками листів та записами, які він вів під час самостійних занять з англійської мови; родинні світлини, особисті речі, старовинні поштові картки з мальовничими краєвидами України; подарунки від товаришів по неволі.

Батальйони нескорених

В увідному залі музею була представлена виставка «Батальйони нескорених», присвячена бійцям Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва та чеченського батальйону ім. Шейха Мансура. У перші дні бойових дій на Сході України воїни різних національностей – чеченці, грузини, білоруси, добровольці з інших європейських країн – за велінням серця стали на захист України за власну свободу та незалежність. Патріоти з Кавказу пліч-о-пліч з українцями й досі боронять нашу Батьківщину, як у 1990-х рр. захищали свою.

Серед представлених на виставці реліквій – особисті речі першого командира Міжнародного миротворчого батальйону бригадного генерала Ічкерії Іси Мунаєва, який загинув 2 лютого 2015р. у бою поблизу Дебальцевого.

Не залишили байдужими відвідувачів комплекси матеріалів бійців Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва – лікаря-хірурга, прес-офіцера батальйону Аміни Окуєвої, командира батальйону Адама Осмаєва, бійця роти «Шалена зграя» Казбека Абдурзакова та багатьох інших, хто відгукнувся на нашу біду.

Матеріали виставки супроводжували світлини українських фотокореспондентів Макса Левіна, а також Віктора Гурняка, який загинув, боронячи Україну біля селища Сміле Слов’яносербського району Луганської області в жовтні 2014р. Ці фотодокументи відтворили географію бойового шляху батальйонів, яким була присвячена виставка.

Україна завжди пам’ятатиме тих, хто в скрутний час прийшов на допомогу, підставив дружнє плече.

За час роботи виставку відвідало - 25,910 осіб.

Виставка «Авдет» / «Повернення»

В увідному залі музею була представлена виставка «Батальйони нескорених», присвячена бійцям Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва та чеченського батальйону ім. Шейха Мансура. У перші дні бойових дій на Сході України воїни різних національностей – чеченці, грузини, білоруси, добровольці з інших європейських країн – за велінням серця стали на захист України за власну свободу та незалежність. Патріоти з Кавказу пліч-о-пліч з українцями й досі боронять нашу Батьківщину, як у 1990-х рр. захищали свою.

Серед представлених на виставці реліквій – особисті речі першого командира Міжнародного миротворчого батальйону бригадного генерала Ічкерії Іси Мунаєва, який загинув 2 лютого 2015р. у бою поблизу Дебальцевого.

Не залишили байдужими відвідувачів комплекси матеріалів бійців Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва – лікаря-хірурга, прес-офіцера батальйону Аміни Окуєвої, командира батальйону Адама Осмаєва, бійця роти «Шалена зграя» Казбека Абдурзакова та багатьох інших, хто відгукнувся на нашу біду.

Матеріали виставки супроводжували світлини українських фотокореспондентів Макса Левіна, а також Віктора Гурняка, який загинув, боронячи Україну біля селища Сміле Слов’яносербського району Луганської області в жовтні 2014р. Ці фотодокументи відтворили географію бойового шляху батальйонів, яким була присвячена виставка.

Україна завжди пам’ятатиме тих, хто в скрутний час прийшов на допомогу, підставив дружнє плече.

За час роботи виставку відвідало - 25,910 осіб.

Родинна пам'ять про війну: Збережено

У головному корпусі Меморіального комплексу було представлено виставку "Родинна пам'ять про війну: Збережено", приурочену до 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі та 70-річчя завершення Другої світової війни. Виставка була підсумком роботи науково-гуманітарного музейного проекту "Родинна пам'ять про війну", започаткованого науковцями Меморіалу в 2012 році. Упродовж трьох років його учасниками стали сотні наших співгромадян із різних регіонів України, а фондові колекції поповнили 1500 музейних предметів із сімейних архівів. Вони стали основою документальної частини виставки. Серед героїв виставки - уславлений льотчик Іван Кожедуб, тричі відзначений медаллю "Золота Зірка", Герої України Олексій Берест та Кузьма Дерев'янко, червоноармійці Григорій Дахненко та Іван Кудря; учасники національно-визвольних змагань Кирило Осьмак, Євген Овсіюк, Катерина Зарицька, Михайло Сорока; українці, які воювали з нацизмом в арміях та військових з'єднаннях інших країн - Джон Шубунко, Христина Грицюк, Назар Толстолип та інші. Рефреном крізь усю виставку проходили задокументовані в 1996 році спогади-заповіти ветеранів Другої світової війни, серед яких застереження луганчанина Григорія Погодіна: "Не дай Бог, щоб довелося стріляти один в одного вам, батьки та діди яких розгромили фашизм". Епілогом виставки стали реліквійно-образні композиції "День Перемоги" та "Кіборги", розміщені в увідному залі музею. Перша повертала нас у травень 1945 року, коли весь світ святкував Перемогу над нацизмом у Європі. Друга була присвячена синам, внукам і правнукам учасників минулої війни, які нині захищають українську землю. Метою виставки було вшанування українського народу, відзначення його визначного внеску в Перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, а також висловлення поваги всім борцям проти нацизму та фашизму, утвердження спадкоємності військових традицій та сприяння консолідації українського суспільства навколо ідеї захисту Вітчизни. За час роботи виставку відвідало – 277,199 осіб.

«Аеропорт крізь об’єктив Сергія Лойка»

Бої за Донецький аеропорт у 2014р. сколихнули всю країну. Саме їм, захисникам цього стратегічного об’єкта, які отримали легендарну назву «кіборги», і присвячені матеріали виставки, що була представлена в увідному залі головного корпусу Меморіалу.

Працюючи над її створенням, науковці музею прагнули показати не лише відвагу українських воїнів, а й спадкоємність поколінь, тому що багато захисників Донецького аеропорту – це нащадки учасників Другої світової війни. Серед них і солдат Іван Шостак – водій десантно-штурмової бригади, який зазнав важкого поранення під час обвалу перекриття нового терміналу аеропорту і впродовж трьох діб перебував під завалами будівлі. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст.

Старший прапорщик Микола Кавун – учасник бойових дій в Афганістані. У складі свого підрозділу «Летючий голландець» брав участь у відбитті атак терористів та російського спецназу на Донецький аеропорт.

Артефакти виставки супроводжували фотосвітлини Сергія Лойка, журналіста, перекладача, письменника, фотографа, кореспондента газети «Лос-Анджелес Таймс» (США). Він є автором репортажів із районів воєнно-політичних конфліктів у країнах колишнього СРСР, а також із Афганістану та Іраку. У 2014р. висвітлював події на Сході України. Упродовж чотирьох діб перебував серед «кіборгів» у Донецькому аеропорту. Це було його 25-те відрядження на війну.

Людську уяву вразив репортаж фотокореспондента «Остання подорож танкіста», завдяки якому простежувався увесь шлях, пройдений бійцями, котрі, ризикуючи життям, виносили з поля бою пошматоване тіло свого побратима. За час роботи виставку відвідало – 50 тис. осіб.

Іловайськ. Рік по тому

У головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війні була представлена виставка «Іловайськ. Рік по тому», присвячена героям, які у серпні 2014р. захищали нашу Вітчизну під Іловайськом.

На експозиційних площах експонувались роботи фотографа- документаліста Максима Дондюка – володаря Гран-прі багатьох конкурсів. Останню премію вручено за серію робіт із Майдану, на якому автор зазнав поранення.

У його фоторепортажах, зроблених у Криму та на Донбасі, – кров і жахіття війни, біль солдатських ран, стійкість і міцність духу наших захисників. В одному з репортажів фотомайстра "Порятунок пораненого" кадр за кадром – крок за кроком відтворювався процес евакуації пораненого бійця та надання йому медичної допомоги.

Про бойові будні «янголів війни» – медиків батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» хірурга Миколи Ленька та фельдшера Михайла Гулака, які брали участь у боях під Іловайськом, розповідали артефакти, привезені із зони бойових дій. Серед речей – бронежилет Михайла Гулака, у якому застрягли чотири кулі противника, та однострої поранених бійців; осколки снарядів і кулі, вилучені з тіл поранених під час операцій у польових умовах; медичні інструменти, за допомогою яких медики в останню мить витягали з того світу бійців.

Не залишили байдужими відвідувачів матеріали бійців батальйону спецпризначення «Донбас – Україна» солдата Шевкета Джанбекова та майора Михайла Ніколова, який відмовився отримувати нагороди за Іловайський котел у той час, коли його побратими опинилися в скрутному становищі – у полоні сепаратистів. За час роботи виставку відвідало – 53 тис. осіб.